окреслений

ОКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до окре́слити.

Семен узяв газету й побачив окреслену червоним олівцем замітку (Сміл., Зустрічі, 1936, 68);

Гори розсунулися, відкриваючи широкий, стрімкими скелями окреслений прохід (Собко, Кавказ, 1946, 85);

Найяскравіше окреслений драматургом [Ю. Буряківським] образ члена підпільного ЦК Комуністичної партії [Чехословаччини] Юліуса Фучіка (Вітч., 5, 1956, 130);

Утік він з монастиря з цілком окресленою метою (Рильський, III, 1956,199);

Нафтові вишки, виразно окреслені вдень, тепер в лягаючих сутінках ледве маячили на близьких і далеких горбах (Гончар, III, 1959, 377);

Все в ній змінилося — і стан, позначений м’якою, граціозною жіночністю, і задумане.. обличчя, і красиво окреслений рот (Жур., Звич. турботи, 1960, 23).

Значення в інших словниках

1. окреслений — окре́слений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. окреслений — [окреслеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. окреслений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до окреслити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. окреслений — ОКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до окре́слити. Семен узяв газету й побачив окреслену червоним олівцем замітку (Л. Смілянський); Утік він з монастиря з цілком окресленою метою (М.  Словник української мови у 20 томах
5. окреслений — ВИРА́ЗНИЙ (різко, чітко означений, який впадає у вічі), ЯСКРА́ВИЙ, ОКРЕ́СЛЕНИЙ рідше. Бичковський зареготався. Рівні білі зуби його блиснули з-під червоних виразних уст (І.  Словник синонімів української мови