окреслений

ОКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до окре́слити.

Семен узяв газету й побачив окреслену червоним олівцем замітку (Л. Смілянський);

Утік він з монастиря з цілком окресленою метою (М. Рильський);

Нафтові вишки, виразно окреслені вдень, тепер в лягаючих сутінках ледве маячили на близьких і далеких горбах (О. Гончар);

Все в ній змінилося – і стан, позначений м'якою, граціозною жіночністю, і задумане .. обличчя, і красиво окреслений рот (С. Журахович);

// у знач. прикм.

Тепер у його [лейтенанта] житті з'явилася ясно видима, окреслена мета (В. Собко);

// окре́слено, безос. пред.

Не димкою туманно-голубою, а контуром окреслено знання (П. Тичина).

Значення в інших словниках

1. окреслений — окре́слений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. окреслений — [окреслеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. окреслений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до окреслити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. окреслений — ВИРА́ЗНИЙ (різко, чітко означений, який впадає у вічі), ЯСКРА́ВИЙ, ОКРЕ́СЛЕНИЙ рідше. Бичковський зареготався. Рівні білі зуби його блиснули з-під червоних виразних уст (І.  Словник синонімів української мови
5. окреслений — ОКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до окре́слити. Семен узяв газету й побачив окреслену червоним олівцем замітку (Сміл., Зустрічі, 1936, 68); Гори розсунулися, відкриваючи широкий, стрімкими скелями окреслений прохід (Собко, Кавказ, 1946, 85)...  Словник української мови в 11 томах