окреслений

ВИРА́ЗНИЙ (різко, чітко означений, який впадає у вічі), ЯСКРА́ВИЙ, ОКРЕ́СЛЕНИЙ рідше. Бичковський зареготався. Рівні білі зуби його блиснули з-під червоних виразних уст (І. Нечуй-Левицький); Де бачив я ці очі мрійні, Оце чоло, високе й чисте, Уста яскраві, енергійні, Що будять почуття двоїсте Пошани й пристрасті (І. Муратов); Все в ній змінилося — і стан, позначений м'якою граціозною жіночістю, і задумане.. обличчя, і красиво окреслений рот (С. Журахович).

Значення в інших словниках

1. окреслений — окре́слений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. окреслений — [окреслеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. окреслений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до окреслити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. окреслений — ОКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до окре́слити. Семен узяв газету й побачив окреслену червоним олівцем замітку (Л. Смілянський); Утік він з монастиря з цілком окресленою метою (М.  Словник української мови у 20 томах
5. окреслений — ОКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до окре́слити. Семен узяв газету й побачив окреслену червоним олівцем замітку (Сміл., Зустрічі, 1936, 68); Гори розсунулися, відкриваючи широкий, стрімкими скелями окреслений прохід (Собко, Кавказ, 1946, 85)...  Словник української мови в 11 томах