округа
ОКРУ́ГА, и, ж.
1. Навколишня місцевість.
Тоді мірошник розсипав В обидва чоботи дукати, Млина покинув та й почав На всю округу панувати (Щог., Поезії, 1958, 364);
Звістка про напади опришків .. викликала переполох у всій окрузі (Гжицький, Опришки, 1962, 162);
— Не було ж такої брехні про нашу артіль, яку б Ковалиха не рознесла по всій окрузі (Жур., Дорога.., 1948, 53).
2. рідко. Те само, що о́круг.
Округа Охтирська невже вам не знайома? (Еллан, І, 1958, 228);
Давид прочитав: то десь у селі Демидівці, їхньої ж округи, голова сільради напився в когось на хрестинах, а повертаючися вночі додому, звалився в рів проти сільради та там і заснув (Головко, II, 1957, 72).
Словник української мови (СУМ-11)