округа
ОКРУ́ГА, и, ж.
1. Навколишня місцевість.
Тоді мірошник розсипав В обидва чоботи дукати, Млина покинув та й почав На всю округу панувати (Я. Щоголів);
Звістка про напади опришків .. викликала переполох у всій окрузі (В. Гжицький);
– Не було ж такої брехні про нашу артіль, яку б Ковалиха не рознесла по всій окрузі (С. Журахович).
2. рідко. Те саме, що о́круг.
Округа Охтирська невже вам не знайома? (В. Еллан-Блакитний);
Давид прочитав: то десь у селі Демидівці, їхньої ж округи, голова сільради напився в когось на хрестинах, а повертаючися вночі додому, звалився в рів проти сільради та там і заснув (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)