округа
ОКРУ́ГА, и, ж.
1. Навколишня місцевість.
Тоді мірошник розсипав В обидва чоботи дукати, Млина покинув та й почав На всю округу панувати (Я. Щоголів);
Звістка про напади опришків .. викликала переполох у всій окрузі (В. Гжицький);
– Не було ж такої брехні про нашу артіль, яку б Ковалиха не рознесла по всій окрузі (С. Журахович).
2. рідко. Те саме, що о́круг.
Округа Охтирська невже вам не знайома? (В. Еллан-Блакитний);
Давид прочитав: то десь у селі Демидівці, їхньої ж округи, голова сільради напився в когось на хрестинах, а повертаючися вночі додому, звалився в рів проти сільради та там і заснув (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- округа — окру́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- округа — ОКОЛИЦЯ; (адміністративна) іст. повіт, суч. район, (у ряді країн) дистрикт, (у Швайцарії) кантон, (в Англії) графство. Словник синонімів Караванського
- округа — -и, ж. 1》 Навколишня місцевість. 2》 рідко. Те саме, що округ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- округа — Край, околиця, обшир, паланка, див. окружний Словник чужослів Павло Штепа
- округа — I. ОКО́ЛИЦЯ (місцевість, що прилягає до чого-небудь, оточує щось), ОКРУ́ГА, ОКРУГ рідше, КРУЖИНА́ рідко, ОКІ́Л розм., ОКО́ЛІЯ заст., О́КОЛО діал. Здобувши Богородчанську фортецю.., 1744... Словник синонімів української мови
- округа — Окру́га, -ги, -зі; -ру́ги, -ру́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- округа — ОКРУ́ГА, и, ж. 1. Навколишня місцевість. Тоді мірошник розсипав В обидва чоботи дукати, Млина покинув та й почав На всю округу панувати (Щог., Поезії, 1958, 364); Звістка про напади опришків .. Словник української мови в 11 томах
- округа — Округа, -ги ж. Районъ, округъ, окрестность. Його земля у нашій окрузі. Харьк. у. Словник української мови Грінченка