округи
ОКРУГИ́.
1. присл., розм. Те саме, що навко́ло 1.
Тихо було округи; тільки листя шелестіло, мабуть, свою передсмертну лебедину пісню (Г. Хоткевич);
Він бачив округи себе лихо, а не міг тому лихові запобігти (Б. Грінченко).
2. прийм., з род. в., розм. Те саме, що навко́ло 2.
Він бачив округи себе лихо, а не міг тому лихові запобігти (Б. Грінченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- округи — див. близько; навколо Словник синонімів Вусика
- округи — присл., прийм., розм. Те саме, що навколо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- округи — ОКРУГИ́, присл., прийм., розм. Те саме, що навко́ло. Тихо було округи; тільки листя шелестіло, мабуть, свою передсмертну лебедину пісню (Хотк., І, 1966, 37); Він бачив округи себе лихо, а не міг тому лихові запобігти (Гр., І, 1963, 253). Словник української мови в 11 томах
- округи — Округи нар. = округ. Позирнувши Ісус округи, рече. Єв. Мр. X. 23. Словник української мови Грінченка