округи

ОКРУГИ́.

1. присл., розм. Те саме, що навко́ло 1.

Тихо було округи; тільки листя шелестіло, мабуть, свою передсмертну лебедину пісню (Г. Хоткевич);

Він бачив округи себе лихо, а не міг тому лихові запобігти (Б. Грінченко).

2. прийм., з род. в., розм. Те саме, що навко́ло 2.

Він бачив округи себе лихо, а не міг тому лихові запобігти (Б. Грінченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. округи — див. близько; навколо Словник синонімів Вусика
  2. округи — присл., прийм., розм. Те саме, що навколо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. округи — ОКРУГИ́, присл., прийм., розм. Те саме, що навко́ло. Тихо було округи; тільки листя шелестіло, мабуть, свою передсмертну лебедину пісню (Хотк., І, 1966, 37); Він бачив округи себе лихо, а не міг тому лихові запобігти (Гр., І, 1963, 253). Словник української мови в 11 томах
  4. округи — Округи нар. = округ. Позирнувши Ісус округи, рече. Єв. Мр. X. 23. Словник української мови Грінченка