округлений
ОКРУ́ГЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до округли́ти.
Під кучерявим заростом розкішних вусів ясно виступили обриси брезклого обличчя, округленого усмішкою (П. Колесник).
2. у знач. прикм. Який округлився, став круглим, повним.
Подивився Дмитро на округлені від несподіваного страху і злоби очі Сафрона .. – і все зрозумів (М. Стельмах);
Заглиблений у роздуми, Сидорчук стягнув з своїх по-жіночому округлених рук кітель (Ю. Бедзик).
3. Виражений наближено, без одиниць, дробових чисел; заокруглений.
Округлені розміри деталі, що зазначаються на рисунках, називають номінальними розмірами (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- округлений — окру́глений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- округлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до округлити. 2》 у знач. прикм. Який округлився, став круглим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- округлений — ГУБНИ́Й лінгв. (про звук — який утворюється з активною участю губ); ЛАБІА́ЛЬНИЙ (про приголосний); ОГУ́БЛЕНИЙ, ЛАБІАЛІЗО́ВАНИЙ, ОКРУ́ГЛЕНИЙ (про голосний). Словник синонімів української мови
- округлений — ОКРУ́ГЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до округли́ти. Під кучерявим заростом розкішних вусів ясно виступили обриси брезклого обличчя, округленого усмішкою (Кол., Терен.. Словник української мови в 11 томах