округлений

окру́глений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до округлити.

2》 у знач. прикм. Який округлився, став круглим.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. округлений — окру́глений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. округлений — ОКРУ́ГЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до округли́ти. Під кучерявим заростом розкішних вусів ясно виступили обриси брезклого обличчя, округленого усмішкою (П. Колесник). 2. у знач. прикм. Який округлився, став круглим, повним. Словник української мови у 20 томах
  3. округлений — ГУБНИ́Й лінгв. (про звук — який утворюється з активною участю губ); ЛАБІА́ЛЬНИЙ (про приголосний); ОГУ́БЛЕНИЙ, ЛАБІАЛІЗО́ВАНИЙ, ОКРУ́ГЛЕНИЙ (про голосний). Словник синонімів української мови
  4. округлений — ОКРУ́ГЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до округли́ти. Під кучерявим заростом розкішних вусів ясно виступили обриси брезклого обличчя, округленого усмішкою (Кол., Терен.. Словник української мови в 11 томах