округа

I. ОКО́ЛИЦЯ (місцевість, що прилягає до чого-небудь, оточує щось), ОКРУ́ГА, ОКРУГ рідше, КРУЖИНА́ рідко, ОКІ́Л розм., ОКО́ЛІЯ заст., О́КОЛО діал. Здобувши Богородчанську фортецю.., 1744 р. Олекса Довбуш із своїм загоном переходить у гірські околиці (з журналу); Він (батько І. Франка) мав велику повагу не тільки в своїм селі, але й широко в окрузі (І. Франко); Ходили недобрі чутки.. Нібито в місті поз'їздилися з усього округу дідичі й усе раду радять (А. Головко); Зелений гай, пахуче поле В тюрмі приснилися мені, — І луг широкий, наче море, І тихий сум по кружині (пісня); І довго, довго на увесь окіл, На світ увесь щасливо клекотять (лелеки) (І. Вирган); — Красота така (пекарня), — на всю околію (Марко Вовчок); — Гуцул — богатир, на все около. Найславніший з давніх літ керманич (І. Франко). — Пор. I. передмі́стя.

О́КРУГ (частина держави, що виділяється в окрему територіальну одиницю з адміністративно-політичною, господарською та ін. метою), ОКРУ́ГА рідше, ОКІ́Л заст., ЦИ́РКУЛ діал. Визначено межі округів і менших районів, які мають свої характерні особливості (з газети); В нашій окрузі відбудуться вибори від земельних власників (Панас Мирний); Були то селяни в строю, який носять бойки стрийського і станіславського околу (І. Франко); А був він (комісар) у циркулі сила (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. округа — окру́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. округа — ОКОЛИЦЯ; (адміністративна) іст. повіт, суч. район, (у ряді країн) дистрикт, (у Швайцарії) кантон, (в Англії) графство. Словник синонімів Караванського
  3. округа — -и, ж. 1》 Навколишня місцевість. 2》 рідко. Те саме, що округ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. округа — Край, околиця, обшир, паланка, див. окружний Словник чужослів Павло Штепа
  5. округа — ОКРУ́ГА, и, ж. 1. Навколишня місцевість. Тоді мірошник розсипав В обидва чоботи дукати, Млина покинув та й почав На всю округу панувати (Я. Щоголів); Звістка про напади опришків .. викликала переполох у всій окрузі (В. Словник української мови у 20 томах
  6. округа — Окру́га, -ги, -зі; -ру́ги, -ру́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. округа — ОКРУ́ГА, и, ж. 1. Навколишня місцевість. Тоді мірошник розсипав В обидва чоботи дукати, Млина покинув та й почав На всю округу панувати (Щог., Поезії, 1958, 364); Звістка про напади опришків .. Словник української мови в 11 томах
  8. округа — Округа, -ги ж. Районъ, округъ, окрестность. Його земля у нашій окрузі. Харьк. у. Словник української мови Грінченка