округ
О́КРУГ (частина держави, що виділяється в окрему територіальну одиницю з адміністративно-політичною, господарською та ін. метою), ОКРУ́ГА рідше, ОКІ́Л заст., ЦИ́РКУЛ діал. Визначено межі округів і менших районів, які мають свої характерні особливості (з газети); В нашій окрузі відбудуться вибори від земельних власників (Панас Мирний); Були то селяни в строю, який носять бойки стрийського і станіславського околу (І. Франко); А був він (комісар) у циркулі сила (І. Франко).
НАВКО́ЛО прийм., ДОВКО́ЛА, КРУГО́М, НАВКРУ́Г, НАВКРУГИ́, КРУГ розм., ОКРУ́Г розм., ОКРУГИ́ розм., ВКО́ЛО рідше, ДОВКІ́Л рідше, ОКІ́Л рідше. — Придивіться-но: навколо нас самі пташині гнізда (З. Тулуб); Як метелик навколо світла, закружляв Кузьма довкола скаліченого деревця (М. Стельмах); Це буде там, де залізниця біжить, дзвенить кругом села (В. Сосюра); В головному мурі 80 крамниць, а навкруги майдану — їм я і лік погубив... (І. Нечуй-Левицький); Я на старім кладовищі лежала, тиша могильна круг мене співала (Леся Українка); Округ нього (Чубенка) ліс порипував, як снасть (Ю. Яновський); Він бачив округи себе лихо, а не міг тому лихові запобігти (Б. Грінченко); Цвірінчали горобці, дружно, стайно метушилися окіл подвір'я в старих грушах (Ю. Смолич).
НАВКО́ЛО присл., ДОВКО́ЛА, КРУГО́М, НАВКРУГИ́, НАВКРУ́Г, ДООКО́ЛА, ДООКІ́Л розм., ОКРУ́Г розм., ОКРУГИ́ розм., ЗОКО́ЛА розм., ВКО́ЛО рідше, ДОВКІ́Л рідше, НАВКІ́Л рідше, НАОКО́ЛО рідше, НАОКІ́Л рідше, НАО́КРУ́Г рідше, НАОКРУГИ́ рідко, ОКІ́Л рідше. Поглянув моряк навколо, народу він низько вклонився (М. Нагнибіда); Довкола ні душі, навіть не віриться, що це так далеко звідси гримить війна... (С. Голованівський); Мовчать церкви, мовчить базар, і лиш кричать кругом плакати... (В. Сосюра); Навкруги степ буде, і води сяючі, і небо в багряних вітрилах заходу... (О. Гончар); Зима навкруг... (Б. Грінченко); Доокола дві тисячі літ кипить життя, все змінилося (Г. Хоткевич); Спека ще не сковує рук, ще не розіллялася доокіл (Є. Гуцало); Небо округ здіймалось вгору блакитними вежами (Ю. Яновський); Галя покинула полоти й оглянулася округи (Марко Вовчок); Хтось крикнув: — Пали! — І тріскіт розлігся зокола (М. Старицький); Де не глянь — окіл розорана даль димками вирина (М. Рудь).
Значення в інших словниках
- округ — Семантично розрізняються також округ та округа. Округ – адміністративно-політичний, господарський, військовий і т. ін. підрозділ державної території. Виборчий округ. Військовий округ. Округа ж – навколишня місцевість, довкілля. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- округ — о́круг іменник чоловічого роду окру́г 1 прийменник незмінювана словникова одиниця рідко окру́г 2 прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- округ — ОКРУГ – ОКРУГА Округ, -у. Адміністративно-політичний, господарський, військовий і т. ін. підрозділ державної території: автономний округ, виборчий округ, військовий округ. Округа. Навколишня місцевість; околиця. Василя Марковича поважала вся округа (О. Літературне слововживання
- округ — див. близько; навколо Словник синонімів Вусика
- округ — -у, ч. Частина держави, що виокремлюється в осібну територіальну одиницю з адміністративно-політичною, господарською і т. ін. метою. || Район діяльності якого-небудь державного органу галузевого управління. Великий тлумачний словник сучасної мови
- округ — ОКРУ́Г¹, у, ч., рідко. Те саме, що окру́га 1. Такого оповідача нема в цілім нашім окрузі (І. Франко); Ходили недобрі чутки .. Нібито в місто поз'їздилися з усього округу дідичі й усе радять, як би придушити бунти (А. Головко). ОКРУ́Г². 1. присл., розм. Словник української мови у 20 томах
- округ — О́КРУГ, у, ч. Частина держави, що виділяється в окрему територіальну одиницю з адміністративно-політичною, господарською і т. ін. метою. Місто Лубни за новим адміністративним районуванням стало центром округу (Донч. Словник української мови в 11 томах
- округ — Округ нар. Вокругъ, кругомъ. К. ЧР. 5. Обійде округ хати. Чуб. І. 58. Словник української мови Грінченка