округ

О́КРУГ, у, ч. Частина держави, що виділяється в окрему територіальну одиницю з адміністративно-політичною, господарською і т. ін. метою.

Місто Лубни за новим адміністративним районуванням стало центром округу (Донч., VI, 1957, 609);

// Район діяльності якого-небудь державного органу галузевого управління.

Для начальників політуправлінь округів і флотів, начальників політвідділів армій є обов’язковим п’ятирічний, а для начальників політвідділів з’єднань — трирічний партійний стаж (Статут КПРС, 1971, 58);

— Хоч до Курська доберемося. Все-таки ближче до штабу округу буде (Головко, II, 1957, 461).

Ви́борчий о́круг — територіальна одиниця, створювана для проведення виборів до Рад депутатів трудящих або до народних судів.

Вибори депутатів до Рад депутатів трудящих Української РСР провадяться по виборчих округах (Конст. УРСР, 1946, 21);

Військо́вий о́круг — вища військова адміністративно-територіальна одиниця, завданням якої є підготовка країни до оборони.

— Сиджу оце, телеграму складаю. — Куди? — Прямо в штаб військового округу, в Москву (Головко, II, 1957, 459);

Націона́льний о́круг — національно-адміністративна одиниця у складі краю або області, що відзначається особливим національним складом і побутом населення.

ОКРУ́Г¹, у, ч., рідко. Те саме, що окру́га 1.

Такого оповідача нема в цілім нашім окрузі (Фр., XIII, 1954, 247);

Ходили недобрі чутки.. Нібито в місто поз’їздилися з усього округу дідичі й усе радять, як би придушити бунти (Головко, II, 1957, 280).

ОКРУ́Г², присл., прийм., розм. Те саме, що навко́ло.

На ранок зі сходу в село заступає піхота, б’ють гармати округ (Голов., Поезії, 1955, 115);

Гори окру́г — текли внизу легкі долини (Ю. Янов., V, 1959, 40);

Тільки навесні згадала я, як-то люди плачуть, як почав мій Данило в дорогу зряджатись. Такий-то жаль мене обняв, як проводила його за село; стала, дивлюсь, — тільки округ мене безкраї степи зеленіють… (Вовчок, І, 1955, 63);

Округ ожередів, по розлогих ланах зеленої, вволю напоєної дощами озимини, густо чорніли свіжі вирви після вибухлих мін та снарядів (Гончар, І, 1954, 195).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. округ — Семантично розрізняються також округ та округа. Округ – адміністративно-політичний, господарський, військовий і т. ін. підрозділ державної території. Виборчий округ. Військовий округ. Округа ж – навколишня місцевість, довкілля. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. округ — о́круг іменник чоловічого роду окру́г 1 прийменник незмінювана словникова одиниця рідко окру́г 2 прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  3. округ — ОКРУГ – ОКРУГА Округ, -у. Адміністративно-політичний, господарський, військовий і т. ін. підрозділ державної території: автономний округ, виборчий округ, військовий округ. Округа. Навколишня місцевість; околиця. Василя Марковича поважала вся округа (О. Літературне слововживання
  4. округ — див. близько; навколо Словник синонімів Вусика
  5. округ — -у, ч. Частина держави, що виокремлюється в осібну територіальну одиницю з адміністративно-політичною, господарською і т. ін. метою. || Район діяльності якого-небудь державного органу галузевого управління. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. округ — ОКРУ́Г¹, у, ч., рідко. Те саме, що окру́га 1. Такого оповідача нема в цілім нашім окрузі (І. Франко); Ходили недобрі чутки .. Нібито в місто поз'їздилися з усього округу дідичі й усе радять, як би придушити бунти (А. Головко). ОКРУ́Г². 1. присл., розм. Словник української мови у 20 томах
  7. округ — О́КРУГ (частина держави, що виділяється в окрему територіальну одиницю з адміністративно-політичною, господарською та ін. метою), ОКРУ́ГА рідше, ОКІ́Л заст., ЦИ́РКУЛ діал. Словник синонімів української мови
  8. округ — Округ нар. Вокругъ, кругомъ. К. ЧР. 5. Обійде округ хати. Чуб. І. 58. Словник української мови Грінченка