округ

ОКРУ́Г¹, у, ч., рідко.

Те саме, що окру́га 1.

Такого оповідача нема в цілім нашім окрузі (І. Франко);

Ходили недобрі чутки .. Нібито в місто поз'їздилися з усього округу дідичі й усе радять, як би придушити бунти (А. Головко).

ОКРУ́Г².

1. присл., розм. Те саме, що навко́ло 1.

На ранок зі сходу в село заступає піхота, б'ють гармати округ (С. Голованівський);

Гори окру́г – текли внизу легкі долини (Ю. Яновський).

2. прийм., з род. в., розм. Те саме, що навко́ло 2.

Тільки навесні згадала я, як-то люди плачуть, як почав мій Данило в дорогу зряджатись. Такий-то жаль мене обняв, як проводила його за село; стала, дивлюсь, – тільки округ мене безкраї степи зеленіють... (Марко Вовчок);

Округ ожередів, по розлогих ланах зеленої, вволю напоєної дощами озимини, густо чорніли свіжі вирви після вибухлих мін та снарядів (О. Гончар).

О́КРУГ, у, ч.

Частина держави, що виділяється в окрему територіальну одиницю з адміністративно-політичною, господарською і т. ін. метою.

Місто Лубни за новим адміністративним районуванням стало центром округу (О. Донченко);

// Район діяльності якого-небудь державного органу галузевого управління.

– Хоч до Курська доберемося. Все-таки ближче до штабу округу буде (А. Головко).

△ (1) Ви́борчий о́круг – територіальна одиниця, створювана для проведення виборів до Верховної ради та місцевих рад.

Якщо електорат захоче бачити в країні двопалатний парламент, то загальна чисельність 300 поділиться на дві палати по 150 депутатів кожна, і якщо нижня палата обиратиметься за мажоритарною системою, то варто уявити якою буде територія одного виборчого округу (з газ.);

(2) Військо́вий о́круг – вища військова адміністративно-територіальна одиниця, яка відає питаннями оборони країни.

– Сиджу оце, телеграму складаю. – Куди? – Прямо в штаб військового округу (А. Головко);

(3) Мажорита́рний о́круг;

(4) Націона́льний о́круг – національно-адміністративна одиниця у складі краю або області, що відзначається особливим національним складом і побутом населення.