округа

Край, околиця, обшир, паланка, див. окружний

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. округа — окру́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. округа — ОКОЛИЦЯ; (адміністративна) іст. повіт, суч. район, (у ряді країн) дистрикт, (у Швайцарії) кантон, (в Англії) графство. Словник синонімів Караванського
  3. округа — -и, ж. 1》 Навколишня місцевість. 2》 рідко. Те саме, що округ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. округа — ОКРУ́ГА, и, ж. 1. Навколишня місцевість. Тоді мірошник розсипав В обидва чоботи дукати, Млина покинув та й почав На всю округу панувати (Я. Щоголів); Звістка про напади опришків .. викликала переполох у всій окрузі (В. Словник української мови у 20 томах
  5. округа — I. ОКО́ЛИЦЯ (місцевість, що прилягає до чого-небудь, оточує щось), ОКРУ́ГА, ОКРУГ рідше, КРУЖИНА́ рідко, ОКІ́Л розм., ОКО́ЛІЯ заст., О́КОЛО діал. Здобувши Богородчанську фортецю.., 1744... Словник синонімів української мови
  6. округа — Окру́га, -ги, -зі; -ру́ги, -ру́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. округа — ОКРУ́ГА, и, ж. 1. Навколишня місцевість. Тоді мірошник розсипав В обидва чоботи дукати, Млина покинув та й почав На всю округу панувати (Щог., Поезії, 1958, 364); Звістка про напади опришків .. Словник української мови в 11 томах
  8. округа — Округа, -ги ж. Районъ, округъ, окрестность. Його земля у нашій окрузі. Харьк. у. Словник української мови Грінченка