округлий

Кулястий, колуватий

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. округлий — окру́глий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. округлий — Круглий, круглястий, округлений, опуклий, опукуватий, кругловатий, круглуватий; (жест) м'який, не різкий. Словник синонімів Караванського
  3. округлий — див. круглий Словник синонімів Вусика
  4. округлий — -а, -е. Який має закруглені форми, лінії, обриси. || Позбавлений різкості; плавний, повільний, розмірений (про рухи і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. округлий — ОКРУ́ГЛИЙ, а, е. Який має закруглені форми, лінії, обриси. Біля округлого валу стояли Видний .. й двоє у поіржавілих куртках гірників з лопатами (Олесь Досвітній); Ворушиться од вітру округле вирізне листя (О. Словник української мови у 20 томах
  6. округлий — КРУГЛЯ́СТИЙ (який має трохи круглу форму), КРУГЛУВА́ТИЙ, КРУГЛЯ́ВИЙ, ОКРУ́ГЛИЙ, ЗАКРУ́ГЛЕНИЙ, ЗАОКРУ́ГЛЕНИЙ (який став таким внаслідок певної дії). Обличчя у Мишуні було круглясте, як у немовляти (Ю. Словник синонімів української мови
  7. округлий — ОКРУ́ГЛИЙ, а, е. Який має закруглені форми, лінії, обриси. Біля округлого валу стояли Видний.. й двоє у поіржавілих куртках гірників з лопатами (Досв., Вибр., 1959, 323); Ворушиться од вітру округле вирізне листя (Ільч., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. округлий — Округлий, -а, -е Круглый, шарообразный. В тій світлиці округлий столик. АД. І. 43. Словник української мови Грінченка