округлий
ОКРУ́ГЛИЙ, а, е. Який має закруглені форми, лінії, обриси.
Біля округлого валу стояли Видний.. й двоє у поіржавілих куртках гірників з лопатами (Досв., Вибр., 1959, 323);
Ворушиться од вітру округле вирізне листя (Ільч., Вибр., 1948, 40);
Федір читав і знову перечитував цього листа, написаного ретельним округлим почерком (Руд., Вітер.., 1958, 428);
// Позбавлений різкості; плавний, повільний, розмірений (про рухи і т. ін.).
З почуттям власної вищості, з виразом невимовного презирства до того темного хлопства, що так не личив його котячому видові, пан писар округлим рухом звернувсь плечима до громади і.. вступив у канцелярію (Коцюб., І, 1955, 195);
Петро згадав мимоволі Степана, дотепного, ловкого Степана, його округлі жести, його красивий голос і пошкодував, що немає з ним товариша (Загреб., Спека, 1961, 77).
Значення в інших словниках
- округлий — окру́глий прикметник Орфографічний словник української мови
- округлий — Круглий, круглястий, округлений, опуклий, опукуватий, кругловатий, круглуватий; (жест) м'який, не різкий. Словник синонімів Караванського
- округлий — див. круглий Словник синонімів Вусика
- округлий — -а, -е. Який має закруглені форми, лінії, обриси. || Позбавлений різкості; плавний, повільний, розмірений (про рухи і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- округлий — Кулястий, колуватий Словник чужослів Павло Штепа
- округлий — ОКРУ́ГЛИЙ, а, е. Який має закруглені форми, лінії, обриси. Біля округлого валу стояли Видний .. й двоє у поіржавілих куртках гірників з лопатами (Олесь Досвітній); Ворушиться од вітру округле вирізне листя (О. Словник української мови у 20 томах
- округлий — КРУГЛЯ́СТИЙ (який має трохи круглу форму), КРУГЛУВА́ТИЙ, КРУГЛЯ́ВИЙ, ОКРУ́ГЛИЙ, ЗАКРУ́ГЛЕНИЙ, ЗАОКРУ́ГЛЕНИЙ (який став таким внаслідок певної дії). Обличчя у Мишуні було круглясте, як у немовляти (Ю. Словник синонімів української мови
- округлий — Округлий, -а, -е Круглый, шарообразный. В тій світлиці округлий столик. АД. І. 43. Словник української мови Грінченка