округлий

КРУГЛЯ́СТИЙ (який має трохи круглу форму), КРУГЛУВА́ТИЙ, КРУГЛЯ́ВИЙ, ОКРУ́ГЛИЙ, ЗАКРУ́ГЛЕНИЙ, ЗАОКРУ́ГЛЕНИЙ (який став таким внаслідок певної дії). Обличчя у Мишуні було круглясте, як у немовляти (Ю. Яновський); Дно скрізь видно; воно закидане круглуватим камінням (І. Нечуй-Левицький); Он — наче келихи на дорогий шампан, Гриби, що лійками Їх звуть серед селян; Високі ковпаки — як кубків дно кругляве (М. Рильський); Ворушиться од вітру округле вирізне листя (О. Ільченко); Дністро вливався в закруглений лиман (І. Нечуй-Левицький); Якась тиха задумана усмішка опускала куточки його темних заокруглених уст (М. Стельмах).

ПЛА́ВНИЙ (про рухи, мовлення тощо — нешвидкий, без різких переходів), ПЛАВКИ́Й, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, ПЛИВУ́ЧИЙ (перев. про звуки); ОКРУ́ГЛИЙ, М'ЯКИ́Й, ПЛАСТИ́ЧНИЙ, ЕЛАСТИ́ЧНИЙ, ЛЕГКИ́Й, ГРАЦІО́ЗНИЙ (про рухи); ПЛИ́ННИЙ, РІ́ВНИЙ (перев. про мовлення). Глафіра встала з лави й плавними кроками пройшлася до печі (С. Чорнобривець); Мати з любов'ю споглядала плавкі, ретельні рухи дониних рук (Ірина Вільде); Затихає на урвищах розлога луна (О. Донченко); Чути було розложисту пісню, бубни, литаври (П. Панч); Розминулись рідні душі під пливучий спів музик (М. Рильський); -О! ви тут напевне знайдете її (філоксеру)!.. — додав він з округлим рухом рук (М. Коцюбинський); Після смачного обіду чи вечері м'якими кроками підходив (пан) до свіжої дівчини, солодко мружив на неї очі (М. Стельмах); Пластичні рухи, наче він виконував якусь пантоміму на сцені театру, а не робив звичайне діло (Ю. Смолич); Чіткий, еластичний, карбований крок — Це — Льова Орєхов (І. Нехода); Всі рухи його, важкуваті звичайно, ставали у танці легкими й повабними (М. Коцюбинський); Орлова трималася в танці вільно, рухи її були широкі, граціозні (О. Сизоненко); Слухала вона рівний Катрин голос ласкавий (Б. Грінченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. округлий — окру́глий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. округлий — Круглий, круглястий, округлений, опуклий, опукуватий, кругловатий, круглуватий; (жест) м'який, не різкий. Словник синонімів Караванського
  3. округлий — див. круглий Словник синонімів Вусика
  4. округлий — -а, -е. Який має закруглені форми, лінії, обриси. || Позбавлений різкості; плавний, повільний, розмірений (про рухи і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. округлий — Кулястий, колуватий Словник чужослів Павло Штепа
  6. округлий — ОКРУ́ГЛИЙ, а, е. Який має закруглені форми, лінії, обриси. Біля округлого валу стояли Видний .. й двоє у поіржавілих куртках гірників з лопатами (Олесь Досвітній); Ворушиться од вітру округле вирізне листя (О. Словник української мови у 20 томах
  7. округлий — ОКРУ́ГЛИЙ, а, е. Який має закруглені форми, лінії, обриси. Біля округлого валу стояли Видний.. й двоє у поіржавілих куртках гірників з лопатами (Досв., Вибр., 1959, 323); Ворушиться од вітру округле вирізне листя (Ільч., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. округлий — Округлий, -а, -е Круглый, шарообразный. В тій світлиці округлий столик. АД. І. 43. Словник української мови Грінченка