округи
ОКРУГИ́, присл., прийм., розм. Те саме, що навко́ло.
Тихо було округи; тільки листя шелестіло, мабуть, свою передсмертну лебедину пісню (Хотк., І, 1966, 37);
Він бачив округи себе лихо, а не міг тому лихові запобігти (Гр., І, 1963, 253).
Словник української мови (СУМ-11)