омар
ОМА́Р, а, ч. Великий морський рак ряду десятиногих, що водиться в Атлантичному океані й ціниться за смачне м’ясо.
З шлунком — хто його зна як. Здається, не дуже погано, сьогодні їв навіть омара, не знаю, що буде (Коцюб., III, 1956, 272);
Сніданок обіцяв бути розкішним. Омари на порцелянових тацях, голландський сир.., паштет з гусячої печінки (Загреб., Європа 45, 1959, 297).
Словник української мови (СУМ-11)