омар
ОМА́Р, а, ч.
Великий морський рак ряду десятиногих, що водиться в Атлантичному океані й ціниться за смачне м'ясо.
З шлунком – хто його зна як. Здається, не дуже погано, сьогодні їв навіть омара, не знаю, що буде (М. Коцюбинський);
Сніданок обіцяв бути розкішним. Омари на порцелянових тацях, голландський сир.., паштет з гусячої печінки (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)