оперетка

ОПЕРЕ́ТКА, и, ж., розм. Те саме, що опере́та.

Пишу тепер оперетку на 2 дії (Сам., II, 1958, 471);

Дивовижна, наче витягнена з якоїсь оперетки, пара завертілася й застрибала посеред кімнати в.. карколомному танці (Ткач, Арена, 1960, 42);

Скрізь тепер зацарила французька оперетка та фарс (близька рідня кафешантану) — від Петербурга до Тифліса… (Збірник про Кроп., 1955, 366);

Молодий, вродливий, з чорними вусиками й добрими манерами, він скидався на актора оперетки (Чаб., Балкан. весна, 1960, 467).

Значення в інших словниках

1. оперетка — опере́тка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. оперетка — -и, ж., розм. Те саме, що оперета.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оперетка — ОПЕРЕ́ТКА, и, ж., розм. Те саме, що опере́та. Пишу тепер оперетку на 2 дії (В. Самійленко); Дивовижна, наче витягнена з якоїсь оперетки, пара завертілася й застрибала посеред кімнати в .. карколомному танці (Д.  Словник української мови у 20 томах
4. оперетка — ОПЕРЕ́ТА (музично-драматичний комедійний твір розважального характеру; театральна вистава, що відтворює такий твір на сцені), МУЗИ́ЧНА КОМЕ́ДІЯ, ОПЕРЕ́ТКА розм. До того ж часу (1872 р.) відноситься його (М.  Словник синонімів української мови