оперетковий

ОПЕРЕТКОВИЙ, а, е, розм.

1. Прикм. до оперетка.

Після літнього опереткового сезону на зиму, в тому ж таки театрі.., наш антрепренер переключився на драматичний репертуар (Минуле українського театру, 1953, 99).

2. Такий, як в опереті, оперетці.

Мала то бути хвилина тріумфу й перемоги в її житті, а вийшла опереткова сцена з п’яним нареченим (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 202);

// перен. Несправжній, театральний.

— Мабуть, цупко тримаєте в кишені білет, що його одержали в емігрантському бюро від агентів цього опереткового професора..? (Юрій Смолич, I, 1958, 82).

Значення в інших словниках

1. оперетковий — опере́тковий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. оперетковий — -а, -е, розм. 1》 Прикм. до оперетка. 2》 Такий, як в опереті, оперетці. || перен. Несправжній, театральний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оперетковий — ОПЕРЕ́ТКОВИЙ, а, е, розм. 1. Прикм. до опере́тка. Після літнього опереткового сезону на зиму, в тому ж таки театрі.., наш антрепренер переключився на драматичний репертуар (з мемуарної літ.). 2. Такий, як в опереті, оперетці.  Словник української мови у 20 томах
4. оперетковий — Опере́тко́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)