оперетка

ОПЕРЕ́ТКА, и, ж., розм.

Те саме, що опере́та.

Пишу тепер оперетку на 2 дії (В. Самійленко);

Дивовижна, наче витягнена з якоїсь оперетки, пара завертілася й застрибала посеред кімнати в .. карколомному танці (Д. Ткач);

Скрізь тепер зацарила французька оперетка та фарс (близька рідня кафешантану) – від Петербурга до Тифліса... (з мемуарної літ.);

Молодий, вродливий, з чорними вусиками й добрими манерами, він скидався на актора оперетки (М. Чабанівський).

Значення в інших словниках

1. оперетка — опере́тка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. оперетка — -и, ж., розм. Те саме, що оперета.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оперетка — ОПЕРЕ́ТА (музично-драматичний комедійний твір розважального характеру; театральна вистава, що відтворює такий твір на сцені), МУЗИ́ЧНА КОМЕ́ДІЯ, ОПЕРЕ́ТКА розм. До того ж часу (1872 р.) відноситься його (М.  Словник синонімів української мови
4. оперетка — ОПЕРЕ́ТКА, и, ж., розм. Те саме, що опере́та. Пишу тепер оперетку на 2 дії (Сам., II, 1958, 471); Дивовижна, наче витягнена з якоїсь оперетки, пара завертілася й застрибала посеред кімнати в..  Словник української мови в 11 томах