оповіданнячко
ОПОВІДА́ННЯЧКО, а, с.
1. Зменш.-пестл. до оповіда́ння 2, 3.
Я вчора одержав.. Вашу милу посилочку. Сі оповіданнячка я вже читав у Вашій збірці (Сам., II, 1958, 452);
Він завжди свої твори називав ласкаво: оповіданнячко, повістинка (Донч., VI, 1957, 623).
2. Зневажл. до оповіда́ння 3.
По-буквалістському можна перекласти і великий твір мистецтва і слабеньке оповіданнячко початківця (Кундзич, Діези.., 1956, 137).
Словник української мови (СУМ-11)