1. Словник української мови в 11 томах

оповіданнячко

ОПОВІДА́ННЯЧКО, а, с.

1. Зменш.-пестл. до оповіда́ння 2, 3.

Я вчора одержав.. Вашу милу посилочку. Сі оповіданнячка я вже читав у Вашій збірці (Сам., II, 1958, 452);

Він завжди свої твори називав ласкаво: оповіданнячко, повістинка (Донч., VI, 1957, 623).

2. Зневажл. до оповіда́ння 3.

По-буквалістському можна перекласти і великий твір мистецтва і слабеньке оповіданнячко початківця (Кундзич, Діези.., 1956, 137).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оповіданнячко — оповіда́ннячко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. оповіданнячко — -а, с. 1》 Зменш.-пестл. до оповідання 2), 3). 2》 Зневажл. до оповідання 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оповіданнячко — ОПОВІДА́ННЯЧКО, а, с. 1. Зменш.-пестл. до оповіда́ння 2, 3. Я вчора одержав .. Вашу милу посилочку. Сі оповіданнячка я вже читав у Вашій збірці (В. Самійленко); Він завжди свої твори називав ласкаво: оповіданнячко, повістинка (О. Донченко). 2. зневажл. Словник української мови у 20 томах
  4. оповіданнячко — Оповіда́ннячко, -чка, -чку, в -чку; -нячка, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)