опоганіти

ОПОГАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Стати поганим, бридким; споганіти;

// Обриднути, остогиднути.

— О, вже мені те письмо остило та опоганіло (Кв.-Осн., II, 1956, 159).

Значення в інших словниках

1. опоганіти — опогані́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. опоганіти — -ію, -ієш, док., розм., рідко. Стати поганим, бридким; споганіти. || Обриднути, остогиднути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опоганіти — ОПОГАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Стати поганим, бридким; споганіти. Хлопець після хвороби опоганів на лиці; // Обриднути, остогиднути. – О, вже мені те письмо остило та опоганіло (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах
4. опоганіти — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови