оподаль
ОПО́ДАЛЬ, присл., діал. Далі, в далечині.
Поблизу ліси стіною, .. А оподаль, ніби хмари, Обрій залягли бори (Вирган, Квіт. береги, 1950, 165);
// Осторонь, на певній відстані.
Вона держалася.. оподаль від інних [інших] (Фр., VIII, 1952, 231);
Юрба стовпилась оподаль і, похнюпившись, хрестилася і бликала очима на солдатів (Мик., II, 1957, 259).
Словник української мови (СУМ-11)