опоганіти
ОПОГАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко.
Стати поганим, бридким; споганіти.
Хлопець після хвороби опоганів на лиці;
// Обриднути, остогиднути.
– О, вже мені те письмо остило та опоганіло (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)