опришкуватий
ОПРИ́ШКУВАТИЙ, а, е, розм., рідко. Запальни́й, нестриманий.
Він з злістю крикнув, з нестями вилаяв мене, бо такий палкий та опришкуватий, як той огонь, хоч на взір ніби й.. зателепуватий (Н.-Лев., III, 1956, 281).
Словник української мови (СУМ-11)