опустіти

ОПУСТІ́ТИ, і́є, док. Те саме, що спусті́ти.

Опустіло поле. Давно звезли на токи копи, скосили гречки й проса (Цюпа, На крилах.., 1961, 21);

Щодень вивозили [селяни] на торг цілі мішки раків.. Потік зовсім опустів, і в ньому лишився тільки дріб’язок (Фр., III, 1950, 52);

Опустіли кошари. Тиша і пустка (Коцюб., II, 1955, 324);

Все потягло, що робити уміло, На косовицю; село опустіло (Щог., Поезії, 1958, 85).

Значення в інших словниках

1. опустіти — опусті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. опустіти — -іє, док. Те саме, що спустіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опустіти — (край) збезлюднювати, збезлюдніти, позбезлюднювати, (посуд) спорожнюватися, спорожнятися, спорожнитися, поспорожнюватися, поспорожнятися  Словник чужослів Павло Штепа
4. опустіти — ОПУСТІ́ТИ, і́є, док. Те саме, що спусті́ти 1, 2. Щодень вивозили [селяни] на торг цілі мішки раків .. Потік зовсім опустів, і в ньому лишився тільки дріб'язок (І. Франко); Опустіли кошари. Тиша і пустка (М. Коцюбинський); Опустіло поле.  Словник української мови у 20 томах
5. опустіти — СПОРОЖНІ́ТИ (стати пустим, не зайнятим людьми), ЗБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ЗБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ОБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ОБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ЗНЕЛЮДНІ́ТИ, СПУСТІ́ТИ, ОПУСТІ́ТИ рідше, ЗАПУСТІТИ підсил., СПУСТО́ШИТИСЯ підсил., ОСИРОТІ́ТИ підсил. — Недок.  Словник синонімів української мови
6. опустіти — Опустіти, -тію, -єш гл. Опустѣть. В тому селі холера була така страшна, що після неї село зовсім опустіло. Васильк. у.  Словник української мови Грінченка