опустіти
ОПУСТІ́ТИ, і́є, док.
Те саме, що спусті́ти 1, 2.
Щодень вивозили [селяни] на торг цілі мішки раків .. Потік зовсім опустів, і в ньому лишився тільки дріб'язок (І. Франко);
Опустіли кошари. Тиша і пустка (М. Коцюбинський);
Опустіло поле. Давно звезли на токи копи, скосили гречки й проса (І. Цюпа);
Все потягло, що робити уміло, На косовицю; село опустіло (Я. Щоголів).
Словник української мови (СУМ-20)