орація
ОРА́ЦІЯ, ї, ж., заст. Урочиста промова, виголошувана з якого-небудь приводу.
— Ну, що, панове! Чув я вашу премудру орацію (Фр., II, 1950, 126);
// жарт. Довгий монолог.
Не мала паніматка часу відказати на цю орацію, бо надійшла молодиця звідкільсь (Свидн., Люборацькі, 1955, 56).
Словник української мови (СУМ-11)