ораторія
ОРАТО́РІЯ¹, ї, ж. Великий музичний твір для хору, співаків-солістів і симфонічного оркестру, написаний на драматичний сюжет і призначений для концертного виконання.
Час, коли ми живемо, позначений великими героїчними ділами, і не випадково композитор, прагнучи відобразити їх у своїй творчості, обирає форму ораторії і кантати (Мист., 2, 1966, 21).
ОРАТО́РІЯ², ї, ж. Приміщення у католицькому храмі для моління.
Словник української мови (СУМ-11)