органний
ОРГА́ННИЙ, а, е.
1. Прикм. до орга́н.
Органна труба;
// Признач. для виконання на органі.
Органна музика.
2. Такий, як в органа (про звуки і т. ін.).
— А чим не козак був?.. — по великій паузі ринуть з глибини душі органні, затамовані звуки невимовного горя батька-рицаря (Збірник про Кроп., 1955, 250).
Словник української мови (СУМ-11)