орнаментальний
ОРНАМЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е, мист.
1. Прикм. до орна́мент.
Олесі доводилося малювати багато ескізів з безліччю орнаментальних мотивів (Вол., Озеро.., 1959, 114);
Частина художників зуміла включити орнаментальну творчість українських народних майстрів до оформлення книги і тим збагатити своє мистецтво (Укр. рад. граф., 1957, 121);
// Який є орнаментом.
Велика роль в художньому оформленні більшості килимів належить каймі. Найчастіше кайма — це широка орнаментальна смуга іншого, ніж центральне поле, кольору (Нар. тв. та етн., 3, 1962, 112);
Орнаментальна картина для вишивки.
2. перен. Який має декоративний характер.
Вишня є.. красивою орнаментальною рослиною, а тому може бути широко використана для прикрашання парків тощо (Хлібороб Укр., 2, 1970, 30);
// Пишний, вишуканий (про стиль, мову і т. ін.).
Бальзак не намагається зробити змальовувану ним картину безпосередньо зримою, слово у Бальзака є комунікативним і орнаментальним (Рад. літ-во, 7, 1966, 43).
Словник української мови (СУМ-11)