Словник української мови в 11 томах

орчиковий

ОРЧИКО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до о́рчик.

2. Підпряжений на орчику (про коня).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. орчиковий — орчико́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. орчиковий — -а, -е. 1》 Прикм. до орчик. 2》 Підпряжений на орчику (про коня).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. орчиковий — ОРЧИКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до о́рчик. 2. Підпряжений на орчику (про коня). Орчиковий кінь.  Словник української мови у 20 томах
  4. орчиковий — ПІДПРЯЖНИ́Й прикм. і ім. (про коня, якого підпрягають збоку від голобель), ПРИСТЯЖНИ́Й, ПРИПРЯЖНИ́Й, ОРЧИКО́ВИЙ, БОКОВИ́Й, ПІДРУ́ЧНИЙ (також про вола); БИЧОВИ́Й (підпряжений тимчасово на допомогу).  Словник синонімів української мови
  5. орчиковий — Орчико́вий, -а, -е Пристяжной.  Словник української мови Грінченка