Словник української мови в 11 томах

основник

ОСНО́ВНИК, а, ч., діал. Засновник.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. основник — осно́вник іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
  2. основник — -а, ч., діал. Засновник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. основник — ОСНО́ВНИК, а, ч., діал. Засновник.  Словник української мови у 20 томах
  4. основник — ЗАСНО́ВНИК (той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь), ОСНОВОПОЛО́ЖНИК, ФУНДА́ТОР, РОДОНАЧА́ЛЬНИК уроч., БА́ТЬКО уроч., ОСНО́ВНИК діал.; ЗАЧИНА́ТЕЛЬ (той, хто першим починає якусь важливу справу).  Словник синонімів української мови