оснівниця
ОСНІ́ВНИЦЯ, і, ж., заст. Ткацьке знаряддя — пристрій, на якому снують основу, готуючи її до ткання.
Десь під кінець зими батько вносив у хату оснівницю, і мати починала снувати основу (Минко, Моя Минківка, 1962, 57).
Словник української мови (СУМ-11)