осовіти

ОСОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Стати сонним, розслабленим, напівсвідомим (від перевтоми, отруєння, пияцтва і т. ін.).

Яків моргнув на Бороха, потім налив-випив і зовсім осовів (Мирний, І, 1954, 277);

[Пищимуха:] Це, панове, якась новина, я ще уперше чую! [Іван Степанович:] Ну, вже коли й ти осовів, то нам і бог велів! (Кроп., V, 1959, 80).

Значення в інших словниках

1. осовіти — осові́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. осовіти — -ію, -ієш, док., розм. Стати сонним, розслабленим, напівсвідомим (від перевтоми, отруєння, пияцтва і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осовіти — ОСОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Стати сонним, розслабленим, напівсвідомим (від перевтоми, отруєння, пияцтва і т. ін.). Яків моргнув на Бороха, потім налив-випив і зовсім осовів (Панас Мирний); [Пищимуха:] Це, панове, якась новина, я це уперше чую!...  Словник української мови у 20 томах
4. осовіти — Осовіти, -вію, -єш гл. Стать похожимъ на сову, осовѣть, стать соннымъ.  Словник української мови Грінченка