Словник української мови в 11 томах

оспорити

ОСПО́РИТИ див. оспо́рювати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. оспорити — оспо́рити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. оспорити — див. оспорювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оспорити — ОСПО́РИТИ див. оспо́рювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. оспорити — ЗАПЕРЕ́ЧУВАТИ що, кому (не погоджуватися в чомусь, висловлювати протилежну думку, доказ), СУПЕРЕ́ЧИТИ кому, ПЕРЕ́ЧИТИ кому, розм.; ОПРОТЕСТО́ВУВАТИ, ОСПО́РЮВАТИ рідко (висловлювати іншу, протилежну точку зору); СПРОСТО́ВУВАТИ (неправдиві факти...  Словник синонімів української мови