Великий тлумачний словник сучасної мови

оспорити

оспо́рити

див. оспорювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. оспорити — оспо́рити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. оспорити — ОСПО́РИТИ див. оспо́рювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. оспорити — ЗАПЕРЕ́ЧУВАТИ що, кому (не погоджуватися в чомусь, висловлювати протилежну думку, доказ), СУПЕРЕ́ЧИТИ кому, ПЕРЕ́ЧИТИ кому, розм.; ОПРОТЕСТО́ВУВАТИ, ОСПО́РЮВАТИ рідко (висловлювати іншу, протилежну точку зору); СПРОСТО́ВУВАТИ (неправдиві факти...  Словник синонімів української мови
  4. оспорити — ОСПО́РИТИ див. оспо́рювати.  Словник української мови в 11 томах