Великий тлумачний словник сучасної мови

оспорювати

оспо́рювати

-юю, -юєш, недок., оспорити, -рю, -риш, док., перех.

1》 Висловлювати свою незгоду з ким-, чим-небудь, брати під сумнів щось; заперечувати.

2》 юр. Домагатися відновлення свого права на що-небудь через суд.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. оспорювати — оспо́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. оспорювати — ОСПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОСПО́РИТИ, рю, риш, док., що. 1. Висловлювати свою незгоду з чим-небудь, брати під сумнів щось; заперечувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. оспорювати — ЗАПЕРЕ́ЧУВАТИ що, кому (не погоджуватися в чомусь, висловлювати протилежну думку, доказ), СУПЕРЕ́ЧИТИ кому, ПЕРЕ́ЧИТИ кому, розм.; ОПРОТЕСТО́ВУВАТИ, ОСПО́РЮВАТИ рідко (висловлювати іншу, протилежну точку зору); СПРОСТО́ВУВАТИ (неправдиві факти...  Словник синонімів української мови
  4. оспорювати — ОСПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОСПО́РИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Висловлювати свою незгоду з ким-, чим-небудь, брати під сумнів щось; заперечувати.  Словник української мови в 11 томах