оспорювання

ОСПО́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. оспо́рювати.

Після ухвалення рішення ніяке оспорювання недопустиме, коли справа стосується негайної і таємної підготовки до страйку (Ленін, 34, 1973, 403).

Значення в інших словниках

1. оспорювання — оспо́рювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. оспорювання — -я, с. Дія за знач. оспорювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оспорювання — ОСПО́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. оспо́рювати. Позови про оспорювання батьківства і материнства можуть бути пред'явлені лише особам, записаним як батько або мати дитини (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах