остогиджений
ОСТОГИ́ДЖЕНИЙ, а, е. Те саме, що остоги́длий.
Кров висисає оте остогиджене, Прокляте нишком шиття, Що паненя, вередливе, зманіжене, Вишвирне геть на сміття (Граб., І, 1959, 52).
Словник української мови (СУМ-11)ОСТОГИ́ДЖЕНИЙ, а, е. Те саме, що остоги́длий.
Кров висисає оте остогиджене, Прокляте нишком шиття, Що паненя, вередливе, зманіжене, Вишвирне геть на сміття (Граб., І, 1959, 52).
Словник української мови (СУМ-11)