остогиджений

ОСТОГИ́ДЖЕНИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що остоги́длий.

Кров висисає оте остогиджене, Прокляте нишком шиття, Що паненя, вередливе, зманіжене, Вишвирне геть на сміття (П. Грабовський).

Значення в інших словниках

1. остогиджений — остоги́джений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. остогиджений — -а, -е. Те саме, що остогидлий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. остогиджений — ОСТОГИ́ДЖЕНИЙ, а, е. Те саме, що остоги́длий. Кров висисає оте остогиджене, Прокляте нишком шиття, Що паненя, вередливе, зманіжене, Вишвирне геть на сміття (Граб., І, 1959, 52).  Словник української мови в 11 томах