остючок

ОСТЮЧО́К, чка́, ч. Зменш. до остю́к.

Коли заграє вітер, пшениці починають шелестіти. Труть колосок об колосок, перебирають остючки, як пальці струни (Бабляк, Літопис.., 1961, 109).

Значення в інших словниках

1. остючок — остючо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. остючок — -чка, ч. Зменш. до остюк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. остючок — ОСТЮЧО́К, чка́, ч. Зменш. до остю́к. Коли заграє вітер, пшениці починають шелестіти. Труть колосок об колосок, перебирають остючки, як пальці струни (В. Бабляк).  Словник української мови у 20 томах