отемніти
ОТЕМНІ́ТИ, і́є, док., розм., рідко.
1. Стати темним, темнішим; потемніти.
Отемніли зелені лани.. Тьмарилось сине небо (Вас., І, 1959, 267).
2. Те саме, що ослі́пнути.
— А найгірше ота Параска, бодай вона отемніла та оніміла (Март., Тв., 1954, 130);
— Ти, парубче, отемнів чи більма про запас насунув на очі? (Стельмах, І, 1962, 108).
Словник української мови (СУМ-11)