отемніти

отемні́ти

-іє, док., розм., рідко.

1》 Стати темним, темнішим; потемніти.

2》 Те саме, що осліпнути.

Значення в інших словниках

1. отемніти — отемні́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. отемніти — ОТЕМНІ́ТИ, і́є, док., розм., рідко. 1. Стати темним, темнішим; потемніти. Отемніли зелені лани .. Тьмарилось синє небо (С. Васильченко). 2. Те саме, що ослі́пнути. – А найгірше ота Параска, бодай вона отемніла та оніміла (Л.  Словник української мови у 20 томах
3. отемніти — ОСЛІ́ПНУТИ (стати сліпим), ОСЛІ́ПТИ рідше, ОТЕМНІ́ТИ розм. рідше. — Недок.: слі́пнути. Пригадую: з фронту приїхав Солдат рядовий Пилип. Таке собі просте лихо — На ліве око осліп (М. Рильський); Лавра я не знав. Кажуть, що він ще замолоду отемнів та й скоро помер (Ю. Федькович).  Словник синонімів української мови
4. отемніти — ОТЕМНІ́ТИ, і́є, док., розм., рідко. 1. Стати темним, темнішим; потемніти. Отемніли зелені лани.. Тьмарилось сине небо (Вас., І, 1959, 267). 2. Те саме, що ослі́пнути. — А найгірше ота Параска, бодай вона отемніла та оніміла (Март., Тв.  Словник української мови в 11 томах
5. отемніти — Оте́мні́ти, -нію, -єш гл. Ослѣпнуть. Годів сім мені було, як я отемнів. Харьк. На старість царь той отемнів і тяжко нудив світом, не бачив, як красуєсь світ зимою, а не літом. Млак. 71.  Словник української мови Грінченка