отрутний
ОТРУ́ТНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що отру́йний.
Збирали вони і препарували риб, раків, змій і ящірок… навіть отрутних тарантулів (Тулуб, В степу.., 1964, 278);
Очевидячки додавала [вчителька] ще більше своїх поетичних образів, щоб зробити кореспонденцію цікавішою і отрутнішою для писаря (Н.-Лев., IV, 1956, 162).
Словник української мови (СУМ-11)