отцей —
отце́й займенник рідко
Орфографічний словник української мови
отцей —
-я, -е, займ. вказ., заст. Оцей.
Великий тлумачний словник сучасної мови
отцей —
ОТЦЕ́Й, я́, е́, займ., заст. Оцей. На ставі пишно лебідь плив .. – Хіба отцей біляк вас з глузду звів? (Є. Гребінка); Проти отцього почесного місця світив як сонце красен коровай (К. Гриневичева).
Словник української мови у 20 томах
отцей —
ЦЕЙ займ. вказ., ОЦЕ́Й підсил. розм., СЕЙ розм., ОСЕ́Й підсил. діал., ОТЦЕ́Й (ОТСЕ́Й) підсил. заст., ДА́НИЙ розм. Мов книга ти, моє кохання, але на книзі цій печать. Я до останнього зітхання її не зможу прочитать (В.
Словник синонімів української мови
отцей —
Отце́й, отця́, отце́ мѣст. = отсей. Ном.
Словник української мови Грінченка